Духовні скАрби
В глибинах серця
Поховані, аж на дні безодні -
Щоб не дістались комусь лихому,
Не опинились в руках недобрих.
По закуточках, немов піщинки,
Порозкидала по всіх усюдах.
Так, що тепер і сама шукаю -
Та віднайти ті скарбИ не можу.
Мов сіра мишка, у кут загнАна,
Шукаю вихід.
Та всюди стіни.
Пила отруту, що б все згадати -
Як воно бУло колись, без мене.
Та не судилось.
МабУть зарано.
Ще не потрібна й у тому світі.
От і блукаю між різні долі.
Може колись і свою здобуду?
Що, як знайдЕться моя "пропажа"?
То пороздарюю краще людям.
Може комусь ще зігрію душу -
Тоді й у мОїй світліше буде!
16,11,2004р