Прокинувся вранці маленький ведмедик,
Зітхав і журився: «Чому я не медик?
Як лікар, я б меду собі прописав,
І лапу у ліжку тоді б не смоктав.
Ну досить, вже треба батьків привітати,
Як завжди, їм «доброго ранку!» сказати.
Та раптом відчув щось цікавий мій ніс,
То тато вже горшика з медом приніс!»