оплески лишнi

Валери Тафт
давай зіграємо в кохання
без лишніх слів і звинувачень.
лиши собі пусті зізнання,
хай краще серце їх побачить.
перетасуємо всі карти,
колоду спалимо стару,
я посміхнуся з твого жарту,
та біль із пам'яті зітру.
ми поміняємось ролями,
та маску все-таки лишу
і ти кохатимеш без тями,
а я цигарку загашу..
стару й забуту нашу пісню
реміксом зробимо новим
й хоча здається,надто пізно,
проте рахунок нуль-один.
і знаєш,рухались ми зовсім
у інший напрямок доріг.
нас пам'татиме лиш осінь,
яку ти так і не зберіг..