Присвята Р.Р.
Коли ламаються його стереотипи,
То вiчнiсть барвами спалахує, зоря,
Що світить так несміло та мінливо,
Затьмарює собою сонце... Навіть я
не в силах всю цю бурю обійняти
та грою рифми силу описати...
Коли ламаються його стереотипи,
то цілий світ йому байдужий...
І він, зовсім як чужий, блукає містом в пошуках натхнення...
І що в душі його нестримна хвиля почуттів...
Воліє він про це мовчати...
Щоб вберегти ту музу від ворожих стріл...