По мотивам произведения:
http://resheto.ru/users/001122/art/72509
Чорний ангел
(Гайдук Олеся)
У неї було ангельське терпіння,
І ви цим користалися не раз,
Шматуючи загострене сумління
Брудним потоком саркастичних фраз.
Ці фрази ви в обличчя їй жбурляли,
І змушували плакати вночі,
В той час, коли всі люди мирно спали,
Вона придушувала болісні плачі.
Боліло серце та вона терпіла,
Характер загартовуючи в сталь,
Бо зраджувати принцип не хотіла,
Бо як завжди усіх їй було жаль…
Та врешті-решт, терпіння обірвалось,
І бісером посипалось до ніг,
Душа немов би з ланцюга зірвалась,
І як завжди - ніхто не допоміг.
Вона підтримки більше й не шукала,
Втекла від злості, заздрощів та фальші,
І колір крил на чорний поміняла,
Не здумавши про наслідки подальші……
Хотіла жити але як не знала,
Брехні впиратись більше не змогла,
В ту ніч вона над прірвою стояла,
В руці – два чорних, зламаних крила….
=====================================
Чёрный Ангел
ИЗ ЦИКЛА «ДРУГИМИ СЛОВАМИ»
Её терпенья ангелам желаю,
И вы его проверили не раз,
Чувствительную совесть распиная
Потоком грязным саркастичных фраз.
На лик небесный зло в словесном шквале
Вы опускали, как топор – палач.
В часы, когда все люди мирно спали,
Она душила боли горький плач.
Болело сердце, но терпела воля,
Прочнел характер, как в горниле сталь,
Не изменяла принципов недоля –
Ведь Ангелу всегда кого-то жаль...
Но у металла есть предел – усталость,
Терпенье – в клочья – бисером у ног,
Душа упала, с высоты сорвалась,
И, как всегда, – никто ей не помог.
Долой – ни в чём не находя опоры –
От зависти, от фальши, злобных сил!
Она сменила крыльев цвет на чёрный,
О том, что будет, долю не спросив...
Хотела жить, но против лжи обвала,
Она бороться больше не могла…
…В ту ночь она над пропастью стояла,
В руке – два чёрных сломанных крыла...