Поплач моя, лебідонько,
Серденьку легше стане,
Із льоду крига на душі
Від сліз нехай розтане.
А потім змовкнеш і заснеш,
Хай серце відпочине.
А все вороже у ві сні
Хоч не надовго згине.
Сльоза вмиває й очищає
Із середини душу,
Терпіти мусиш, мусиш плакать,
З оцим всім жити мусиш...
--------------
Перевод на русский язык Владимира Бочарова.
Поплачь, лебедушка моя,
В душе растает лед,
Поплачь, печали не тая,
И в сердце боль пройдет.
И выплакав всю боль, уснешь
И сердце отдохнет.
Хулу, наветы, злую ложь
Пусть сон твой унесет.
Омоет душу грусть-слеза
До самого до дна.
Терпи! И отгремит гроза...
Ты с этим жить должна...