так датися у сподівання може лише Доля
сама пряла , не знаючи - кому
та Рід увесь , мов котик на покутті
у златокосся мурчиком тернув
так одомів, так отриполив пілля
й не хіттю, а жагою до снаги
зайнявсь
у оці
дівичевоквітно
не розминуло
стрітимось коли?
