Щастя

Владислава Маренго
Пригорну до грудей своє щастя
Подарую турботу й тепло
Потону у очах його чистих
ЗахИщу вiд 'грязi' довколо


Посмiшка єдиная в свiтi
Що примусить мене в цю хвилину
Часом плакати,часом радiти
Пригортая маленьку дитину


Цiлувати малi рученята
Буду щиро я посмихаючись ...
I у Бога за нього завзято
на колiнах просить не цураючись


Попрошу я легшої долi
Нiж у мене була в життi
щоб не рвалося сердце вiд болю
Залишаючись на самотi