Ти

Мария Баранчук
Від згадки, про тебе  -
Тремтять руки, і десь у грудях.
Серце б’ється безтями,
Рахуючи, відстані кілометри,
Днями й ночами.
Шаленію, від твоїх очей
В моїй душі, на моєму екрані.
Мліє душа, від дотиків
Твоїх рідних рук.
Я знаю. Це божевілля!
Божевілля, здавалося б, порожнього
Серця й душі.
А зараз – тебе там,
Без міри. Не бачу краю.
Мрію – прокидатись
Від твого подиху
Та твоїх поцілунків.
Дивлюсь на себе –
Бачу тебе.
Боже, яке щасливе
Це божевілля!
11/05/11