То сон і не сон, на сонці вирують бурі, плями, протуберанці
А я з тобою. Вранці ніяк не вихожу зі сну, ніжусь. Ніж-
ність твою вдихаю. Коси пахнуть бузком. Я мружусь
чи то від світла, яке сочиться через фіранку
чи від сяйва твоєї любові...Вона мені
подарована, знаю, але дивуюсь що-
дня,щогодини і саме в цю хвили-
ну цілую вуста твої сонні
та бачу як вії твої за-
тріпотіли метели-
ком мріх моїх,
втілених врешті.
Амінь, МОЯ ДІВЧИНКО МИЛА!