Райдугою в небі
грають видноколи
сини пішли в небо
крізь вогненне коло.
Та йдуть дні шалені
в небокрай яскравий
знов трунком зеленим
розкошують трави.
Зеленіють луки,
квітує садочок
пестять синів руки
юні тіла дочок.
Розпліта їм коси
перший промінь сонця
грають чисті роси
перлами в віконцях....
То ж не дай нікому –
щоб першим від нені
син, йшов в вічне коло
крізь брами вогненні....
15.05.2011р