Молчали долго, пустота во взглядах,
Застыла боль в глазах, как лёд…
Вдвоём прошли сквозь круги ада,
И осень уж разлуку шлёт…
Вокруг тепло, огонь пока неистов…
И, грея руки у старинного камина,
Она смотрела молча в эти искры,
И думала, что жизнь проходит мимо…
Упали карты веером, раскрылись…
Так трудно позабыть свои долги…
А по стеклу струи дождя змеились.
Угас огонь. В камине… угольки…
--------------------------------
Свободный перевод с украинского
Олеся Вильчур http://www.stihi.ru/2010/11/26/5426
Слова пусті...вона це відчувала.
Дивилася повз нього...очі-лід.
Зима давно листи їй надсилала:
Серед снігів десь загубився слід.
Вогонь всім дарував тепло навколо.
Наблизившись до нього,відступав.
Вона була знесилена та квола.
Хто перший гру колись цю розпочав?
Та розділилась навпіл карт колода.
Яка різниця хто є чий боржник.
Сезон дощів...то ж день у день негода.
Вогонь ще жеврів потім зовсім зник.
иллюстрация - http://fotki.yandex.ru/users/ilo-bar/view/411863/?page=0