"Любов - маґічна і всесильна річ"*,
ба більше, Сестро, любов - то маґія сама.
У квінтесенції купаюся її вже сорок років з гаком.
Читаю знаки, натяки її в пелюстках чайної троянди,
на мокрому піску після відливу.
Там мушельок багато,
крабів і рачків,
які мережать дно вчорашнє...
А я читаю письмена,
якими Всесвіт стукає у Браму,
зачинену до часу...
Надію маю, що прийдеш,
пошарудиш, за клямку візьмешся несміло
і я прокинуся о третій ночі
і в сіни вийду серденьку настріч,
що вкотре повертається сюди,
бо так, бо хоче...бо знає,
що ЦЕ кохання - НАЗАВЖДИ...
* рядок з Ганни Осадко