Мені здається зупинився час навіки
І завтра не настане вже ніколи..
І зупинилось серце...Жодні ліки
Не змусять його битись знову...
Мені здається зкам`яніло тіло
І розум ніби став окремим "я"...
Його неначе раптом охопило
Хворобою...і в неї твоє ім`я...
Я відчуваю,що не стало сил,щоб жити..
В мене неначе влучили стрілою,
Яку мабуть зуміли отруїти,
Тому що стала нібито сліпою...
Бо я не помічаю тих речей,
Які були колись важливі
І не відводжу погляд від очей,
Які до болю в серці милі..
Шукаю в кожному краплиночку тебе,
Хоч розумію,ти такий єдиний...
Та я віддам усе,що в мене є..
Аби ти поряд був..чи просто був щасливий...