Ю.Б.
Тепло у роті, терпко,
небо – рядно старе,
Болю іржава терка
горло дере, дере.
Гірко у серці, гірко;
кличе клечальний клин,
де не гора, а гірка,
сивий полин, полин.
Голосу довгу шворку
не загуби, веди
В ніжні, як ти, отави;
в дикі, як я, меди.
Дивом і димом дишем,
дивом і димом, де
Сонно цілує тишу
твоє лице бліде.
Кола водою, кола,
колеться білий світ,
Колива зле «ніколи» -
наче кілок в живіт.
Сливи сливе; як доля,
чорна слив’янка губ,
Лунко лунає воля
ієрихонських труб,
Богові, сонце, Боже;
спалиш – сама згориш,
Місто впаде під ноги:
камінь, пісок, спориш…
...Серце злетить над світом,
чаша пелюсток повна,
Будь мені білим цвітом,
сестро отруйнокровна....
5.06.2008