Душа впадає в криницю плоті,
Цілує спрагло вінок спокуси.
Молитво грішна, прикрасо ночі,
Вологий погляд, вишневі буси...
У ніжнім сяйві, в пітьмі розлуки
Мене гойдаєш словами ліжка,
Хвилино щастя, вершино муки,
Покрита медом твоя доріжка.
То лине в серце, то в даль курличе,
То стіни тиші, то бездна біла...
А запах вишні нестерпно кличе
Пірнати знову в колиску тіла.