добраніч
поснули цунамі
і в хмари над нами
згорнулися зоряні кобри
і зуби
нічних крокодилів
як рами ідилій
добраніч
усе буде добре
все добре
принесені треби
і вирвані ребра
оброблені грубістю рашпіля
співають:
вгамується пекло
тепер мені тепло
мені вже нічого не страшно
і вікна -
напружена пустка
вони не пропустять
як сонце зажевріє вранішньо
а поки -
ми вище, ніж шостий -
крізь ламаний простір
до тебе шепочуть "добраніч"
і знизу
в розгойдану сферу
церковного скверу
вливаються кольором квіти
загоюють
рани на стеблах
тепер мені тепло
я вдячна
добраніч, мій світлий