Когда она возвратилась в самом начале зимы,
все свои летние вещи выменяв на билет,
в тёплых её карманах ютились дымы,
а кровь была как сухие розы,
краснее нет.
И я листал её книги в перце, корице, вине,
слушал совсем невнимательно все её слова,
как выростают из темноты, зрея на глубине
черный каменный уголь
и трава.
И солнце катилось медленно на толстых своих боках,
и она рассыпала муку, как порошок,
ждала каждый вечер, когда же сойдут снега,
но снег, в отличие от неё,
тогда не ушел.
___________________________________________
Коли вона повернулась, ближче вже до зими,
всі свої літні речі вимінявши на квиток,
в теплих її кишенях ховались портові дими,
а кров мала колір висушених
трояндових пелюсток.
І я гортав її книги в перці, кориці й вині,
і слухав собі неуважно, як вона залива,
і як виростають у темряві, зріючи на глибині,
чорний камінь вугілля,
зелена рослина трава.
І сонце повільно скочувалось під тиском своєї ваги,
і вона розсипала борошно, мов дзвінкий порошок,
і чекала кожного вечора коли вже підуть сніги,
але сніг, на відміну від неї,
так тоді й не пішов.
жадан