Твоі слова мов дикі бджоли,
Так жалять, потім - так болить.
Вони вражають як ніколи
Мене в оцю останню мить.
Твоі слова, що серце моє - камінь,
Кохати не вміє, серце - лід,
Що не розтопить його пламінь,
Що воно навіть не болить.
Моє серце не камінь!
Моє серце не лід!
Моє серце кохає!
Моє серце болить!
Просто ти навчилась брехати,
Бо кохала мабудь не мене,
Ти кохала одніми словами,
А про серце забула і все.
Моє серце не камінь!
Моє серце не лід!
Моє серце кохає!
Моє серце болить!
Твоі слова мов дикі бджоли,
Так жалять, потім - так болить.
Вони вражають як ніколи
Мене в оцю останню мить.
Моє серце не камінь!
Моє серце не лід!
Моє серце кохає!
Моє серце болить!