Влилася ночі прохолода
До вигрітої за день хати... -
Яка це справді насолода -
Нічнії пахощі вдихати !
Ловить зітхання миготливе -
Утаємниченість зароку -
Під сяйвом Місяця пестливим
Пройти до Бога ще півкроку...
Геть думи, від полину гірші !
І, як навчає духовенство,
Снують хай лагіднії вірші
Про упокорення блаженство !
Перевод Светланы Груздевой
http://www.stihi.ru/2011/07/25/3430
Слилась с вечернею прохладой,
Хоть за день комната прогрелась…
Пахнуло радостью и ладом:
Ночные ароматы спелись!
Ловить мерцающие вздохи –
В том сверхтаинственность зарока:
Под лунным светом счастья крохи–
На полшажка поближе к Богу…
Прочь, думы, что полыни горше…
И, как глаголет духовенство,
Пусть кротостью сияют вИрши
Про усмирения блаженство!