Разом з сонцем моя бабця виходить із хати:
треба корівку здоїти , курей годувати ...
А я сплю ще - мені рано , ніде правди діти .
Ще у снах моїх яскравих розмовляють квіти ...
А прокинусь -вже чекають млинці і сметана .
Це не казка, все це -правда ( немає обмана) .
Йдуть роки ...Вже й я навчилась раненько вставати !
Для бабусі, досі-внучка , а для сина- мати !