Слухай мене уважно, хлопче -
Вечір вже майже згас.
Надміру не переймайся,
що сиві скроні.
Ти мав би лишатись юним до скону,
Та зрушив із місця час.
Я відчуваю, як він просипається
Попелом крізь долоні.
Слухай мене уважно, хлопче. -
Смерть не останній хід.
Мухлюй, бо кістлявий гросмейстер
стулив повіки.
Відчуй ту красу, що з гармонії хаосу
Ліпить докупи світ.
Безліч світів,
у яких ти живий навіки.