В колисці безодні
заснула вона -
надія на чудо
і безліч тепла.
Зануджена вітром,
похована в казці...
Сни мабуть чарівні
Їй сняться тепер.
Ти її не злякай,
як схочеш збудити.
Тоді вона піде -
залишить мене.
Без неї не зможу
я більше любити
Нікого на світі
і навіть тебе...