Серпень струшував ранок зі стебел
І сухий зачепив завиток.
Я приїхала в гості до тебе,
Ось верба і той самий місток.
Вербо, сестронько! Начебто сниться...
Пригадались роки молоді...
Мовчазна, величава вербиця
Коси мочить в зеленій воді.
Стовбур скривлений часом зухвало,
Лишаями покрились гілки...
Тепле літо твоє відспівало,
І загублений усміх п'янкий.
Задивилась у воду... Журлива...
Наче спомин шукаєш на дні...
Молодою була ти красива,
Чи то тільки здавалось мені?
16.08.2011