Христинi вночi

Иван Славко
в запшенИчену брівку розкосся вплелось
поневІнчаній дівці снаги зайнялось
ув молочних персах
у тендітних вустах
зайнялась нелукава
краса
пЕстким пЕрстоньком би
малювать по тобі
тільки барва - червона-червона

білим вусом тобі
забілію всі бОлі
і постанемо просто
ми двоє
у полі
різнотрав й сніговиць -
хоч у руці берись
і запрошуй завінчану Долю
бо така в тебе стать, що грозить мені міць
хоч би й лелем зостатись з тобою