Ніжність трав весінніх і блакитність неба...
Ви моя хвороба! – іншої не треба.
В серці птах трізвони,
Мрії всі о сонці –
І яке ж це щастя бути в цім полонці!
То чого ще треба? – Зіроньки у очах...
Тільки знову серце більшого захоче!
Неспокійно б’ється, -
Звідки стільки жару?
А весна вже близько...
Та летять стожари!
2004 р.