Миттю...

Людмила Дзвонок
Чую, мій любий!
Як же до серця
Спалахи-губи...
Ні, не минеться.

Буду любити,
Буду кохати!
Що сіль місити?
Де твої свати?

Завтра надвечір?
Їх тоді ждати?
Трусить щось плечі...
Татко як, мати?!

Що вони скажуть?
Що буде з того?
Може і зв'яжуть,
Хочуть другого?

Квітка? - Зів'яну.
Яма холодна...
Миттю тут встану,
Ска'жу, що згодна!
          04.09.2011

Відгук на: http://www.stihi.ru/2011/08/26/8170
Картинка из Яндекса.
Стихотворение на украинском языке.