ЗАЄЦЬ І ЗАЙЧЕНЯТА
Жив собі в зеленім царстві,
В горошинім господарстві,
Заєць - Сірий бік.
Вибігав він рано з хати,
І за ним його зайчата,
Тільки скік та скік.
Із торбинкою у лапці
На своїй маленькій грядці
Він збирав горох.
Не ловили гав зайчата,
Помагали зайцю-тату,
Потомились - ох!
Як наповнили торбинку -
Посіали на ряднинку,
Що приніс татусь.
Узялися до гороху,
Їли всі потроху -
Тільки хрусь та хрусь.
МИШКА-ОРИШКА
Жила собі мишка,
Мишка Оришка,
Була в неї книжка,
Книжка-навпакишка.
Ой любила мишка
Рано уставати
Та отую книжку
Навпаки читати.
А найбільше мишка
Віршика любила,
Де вона - Оришка -
Котика зловила.
Де загнала мишка
Котика у нірку.
- Випусти, Оришко, -
Плакав котик гірко.
- Не пущу! - казала
Котику Оришка, -
Я тебе спіймала -
Тож сиди там нишком.
ТОРБА СМІХУ
Сом, сомиха й соменята
Вийшли з хати погуляти
І знайшла собі на втіху
Під вербою торбу сміху.
Торба сіра, аж сивенька,
В торбі дзеркальце кривеньке.
Хто погляне в нього нишком -
Всяк сміється, навіть мишка.
ЯК ЛИСИЦЯ КУХОВАРИЛА
У гості до лисиці
Сьогодні прийде киця.
- Що ж, - думає лисиця, -
Зготую варениці.
Взяла вона мукички,
Ще й до муки водички,
А тісто замісила -
Що й розкачать несила.
То що робить лисиці?
Підхлюпує водиці,
І знову не вгадала -
Тепер муки замало...
Розсердилась лисичка:
- Немає більш мукички! -
Пропали варенички!..
Ще піділлю водиці -
Спечу млинці для киці.
ВЕСЕЛІ МУЗИКИ
- Дзвінь-дзвінь-дзвінь! -
дзвенить дзвінок:
Заєць кинувся в танок,
Дзига весело гуде,
Копитами кінь пряде,
На сопілці песик грає,
Ведмежатко тупотить,
Бубон гупає без краю,
Кошенятко нявкотить...
Ну і танець, ну й музики,
Шум і гам довкруг великий,
Ну і танець-веселун
Розгулявсь на сотні лун,
Та й на всі чотири сторони
Над рідними просторами.
КІНЬ І ТІНЬ
Сонце в неба голубіні,
Утікає кінь від тіні,
Та куди не скочить кінь -
Скрізь його, конева, тінь.
Сонце хмара заховала.
Кінь стоїть, а тінь пропала.
Заіржав тривожно кінь:
- Де моя поділась тінь?
ЛЕСИК І ПЕСИК
Погуляти вийшов Лесик,
А за ним - кудлатий песик,
Песик з вистрибом побіг
І прожогом - в білий сніг.
Тут з-за хмари промінь глянув,
Білий сніг підрум"янив.
Білий сніг порожевів -
Песик з дива аж присів:
"Що це? Сніг, а чи не сніг?.."
Зрозуміть ніяк не міг.
Посміявся з нього Лесик:
"Нерзумний в мене песик,
Не уміє, бач, дивак,
Розпізнати, що і як..."
БЕ - РІЗКА
- Бе-е-е! - втікає з двору кізка:
Уруці Данила різка!
- Ой! - хитнулася берізка, -
Не лякай, Даниле, кізку.