ГОРОБЕЦЬ
На подвір"ї вітерець
Листям бавиться зеленим,
А сіренький горобець
Скік та скік побіля мене.
Каже пташка: - Цвінь-цвірінь!
Щоб таке смачненьке з"їсти? -
Сиплю жито і ячмень -
Жменьку зернят золотистих.
Пообідав горобець,
Випив свіжих дві росинки,
Пурх угору - й навпростець
Через двір та до ялинки.
Від ялинки горобець
Погулять майнув у поле:
Той горобчик молодець,
Не нудьгує він ніколи.
ВЕСЕЛЕ КАЧЕНЯ
Проживало каченятко
Біля самої води,
Під вербою мало хатку
З осоки і лободи.
Тільки сонце із постільки -
У ставку вже каченя,
Клюне дзьобом синю хвильку,
Гру веселу почина.
У ставку воно й посніда:
Ряска ж он яка рясна!
І до самого обіду
"Кря-кря-кря" його луна.
КОТИК і ГУСЕНЯ
Бігав котик по городу:
- Няв-няв-няв!
Гусенят з того городу
Проганяв.
Гусенята гелготіли:
- Га-га-га!
Котик гримав: - Захотіли
Батога?
Гусенята з переляку
У струмок,
Котик сів і плакав, плакав,
Аж намок:
Стало жаль йому гарненьких
Гусенят...
х х х
Одягнув осінній клен
Жовтий капелюшок,
Натягнув його собі
Аж до самих вушок.
Капелюшок той увесь
Із жар-птиці пір"я,
Аж від нього стало враз
Золотим подвір"я.
ЯКЕ ж ІМ"Я ?
Дало їй небо голубінь
І зелені - ялиця
Стриба й виспівує: "Пі-інь!"
Ну що воно за птиця?
Мов заворожене хлоп"я
(Строкаті штаненята)
Задумалось: "Яке ж ім"я
У цього пташеняти?"
А сонце дужче пригріва,
Струмки біжать останні...
"Ну й голова ти, голова,
Та це ж синичка, Ваню!"