Кілька думок про літтусівки
*
У неділю побувала на черговій зустрічі Клубу київських поетів. І вчергове переконалась, скільки дійсно талановитих людей є відомими лише по літературних тусівках. Тоді як літературний простір, професійні оглядацько-літературні сайти заполонили професійні літератори, з яких читати цікаво одиниць. Проте критикою (тобто псевдокритикою, яка робиться по дружбі) творчість цієї літературної маси подається як вартісна, провокуються штучні дискусії, робляться піар-ходи...
*
У Клубі кілька людей заговорили про якусь провокацію Спірідончевої. Я вже зраділа, що прочитали мій роман "Бізнес-провокація", а виявляється - не та провокація.
Ще весною після Медвіну я публікувала статтю-роздуми про те, як літератори з кожної фігні в інформаційному полі роздувають ПОДІЮ. Тобто було, наприклад, щось маленьке, непримітне, а десь на сайтах пишуть, що "пройшла презентація", сфоткали кілька людей, що спинились подивитись і пішли далі - а їх фотки подають так, ніби прийшла купа глядачів. Вже не кажучи про псевдорецензії, якими вихваляють твори по дружбі. Штучність і фальшивість. Не знаю як кого, а мене ця ситуація обурювала і зараз обурює. Я не проти піару, але ж треба знати міру і адекватність... Я не називала в статті імен, бо це загальна картина в нашій літературі, проте деякі особи сприйняли це на свою особисту адресу і прийшли зі мною сваритися під моєю статтею, а коли зрозуміли, що лоханулись, видавши самих себе, то мою публікацію обізвали провокацією)))
Якраз перед цим одна дуже амбіційна поетша С.Балагула після Медвіну опублікувала свій присолоджений випєндрьожик типу "Мєчти сбиваются!!!" А я була свідком описаних там подій і знаю, що саме там присолоджено і наскільки. А ще там були наші Зеленоглазая и Лана, які були безпосередньо задіяні в тих проектах. Коротше, люди сприйняли це на свій рахунок і...
В моїй статті не було жодного прізвища і жодного натяку на конкретну подію, в ній було узагальнено те, чим я дійсно обурююсь... І коли в мій матеріал увірвалась Зеленоглазая з коментами "Я от тебя такого не ожидала", "ти завідуєш", "тєбя всє забилі" - я, м"яко кажучи, офігєла. Чесно, не чекала. Особливо від Зеленоглазої, яка з першого ж коменту почала жбурлятись словесним лайном. Я вважала Наталі поетичнішою))) А потім прибігла балагуляча підмога і почала під моєю публікацією срач. Мабуть, люди настільки поглинуті власною манією величі і уявленням, що літсвіт крутиться навкого них, що подумали, про кого ж ще може Тоня писати, як не про них? Не про Капранових же!)))))
Зрештою я рада, що так сталось. Люди протупили і викрили себе і свою ж нечесність у висвітленні своїх "успіхів". А потім - нічого робити - стали шукати винних і поширювати плітки, ніби Тоня Спірідончева влаштувала їм провокацію)))
Та не було ніякої провокації! Самі посудіть: моя стаття "Не-про-Медвін" http://h.ua/story/326440/ :-)
*
Так, раз вже піднялась тема весняних медвінівських подій, я згадала, що Федоренко десь обурювався, що я вставила в свою статтю відео з його другом, де той співає "Песню мартовского кота". Ок, видаляю. Веселе відео було, позитивне таке... сподіваюсь, Олексій собі його скачав.
*
Нє, взагалі це все така фігня - скандали, мікроскандали, звинувачення, плітки... Вартує - зіроу, хіба що нерви псує... :-)