Ветеранська

               
              Журавлиним ключем відлітають літа,
              Десь блука по світах наша доля.
              Скоро, скоро зима вже до нас завіта,
              Замете, замете снігом поле.

                А ми піснею, друзі, наш день почнемо,
                Щоб розправились молодо плечі;
                Бо буяє життя, бо ми ще живемо,
                Хай не ранок уже – та й не вечір!

              Ми ставали на бій і до праці колись,
              Ми співали пісні про кохання...
              Хай колишні не всі наші мрії збулись,
              Та ще жити живе в нас бажання!

                І ми піснею, друзі, наш день почнемо,
                Щоб розправились молодо плечі;
                Бо буяє життя, бо ми ще живемо,
                Хай не ранок уже – та й не вечір!