Вона не носить плаття дівочі,
Не вилазить з джинсів вузьких.
Вона ночами плакати хоче,
Понапридумавши різних лих.
Вона красива й розумна від бога
І запоєм читає романи.
Вона є гордячка і недотрога:
Недовіра ж,так важко тане.
Вона про долю щасливу мріє,
Але в життя якісь дивні кросворди.
Вона обпалиться й не зрозуміє,
Чому в принців банальні морди.
Всеодно,вона щастя варта.
Це вже я достеменно знаю.
Наче циган,наворожу на картах:
Поруч з нею є той...хто її кохає.