І у Ніни і у Люди
Сині очі, пишні груди,
Та одна біда на двох –
Мають вдома випивох
І сказала якось Люда:
- Не терпітиму верблюда!
Пити йому все та пити!
Доки можна це терпіти ?
Я ж благала, я просила…
Знову п’є нечиста сила!
Місяць як закодувався,
А учора знов набрався!
Подивилася на неї
Замріяно Нінка:
- Цілий місяць... Слухай, Людо,
Щаслива ти жінка...