Жили собі дід та баба
І усе б нівроку,
Та дітей вони не мали –
Отака морока!
Каже баба : Подивись,
У сусіда Гриші
Уже семеро… А ми
Чим з тобою гірші ?
Тільки був у баби дід,
Страх хазяйновитий!
То йому у ліс по дрова,
То рибку ловити…
Заклопотаний весь день,
І йому байдуже,
Чи нудьгує його баба,
Чи може й не дуже…
Раз смеркалось… Баба й каже :
- Неси деревину!
Я до ранку з неї хочу
Зробити дитину!
Дід потилицю почухав,
Та й подався в ліс,
А із відти деревину
Для баби приніс
Стала баба уночі
Її колихати,
Ну, а дід, як завжди:
В ліжко і швиденько спати!
Прокинувся на світанку:
Баба позіхає,
А в колисці – дитинча
Ніжками дрикає…
Як зраділи баба з дідом -
Не переказати!
Стали вони тепер втрьох
Жити - поживати
І хлопчина підростає
Розумний, пригожий…
Тільки кажуть люди : Трішки
На сусіда схожий…