Мовчання – золото, розмова – срібло…
Знайома мудрість? – Вона відносна:
В словах буває осяйне світло,
А від мовчання буває млосно…
В житті немало умов трагічних,
В яких мовчання спасінням буде…
Немає тверджень незмінних, вічних –
Хай шепіт серця пильнують люди:
Воно підкаже, коли мовчати,
Щоб простір гнівом не отруїти,
Де щирим словом слід лікувати,
Як дарувати сердечні квіти…
Тут варіантів така безмежність, -
Багатий вибір – для нас вагання…
Підказуй, совість! – Бо протилежність
Теж має право на існування!..
Дай серцю тишу, дай мови срібло –
Найбільша цінність – Творцю довіра:
Від Нього ллється нам в душі світло,
Миттєва мудрість – сердечна міра…
Я дуже вдячна мовчанню-золоту:
Воно карбує срібні слова!
Таку лиш Мудрість шаную змолоду,
Бо в серці сила її жива!
05.10.11 http://www.stihi.ru/2012/04/04/3147
Перевод на русский В. Панарина