Я знову все переплутала,
Плачу кров'ю, стікаю слізьми.
Чи моя це провина? Спокутую.
Чи твоя це провина? Візьми,
Забери, не вертай. Я згадую
Все, що маю забути. Ні,
Мазохізм не завжди так радує,
Як слова і думки дурні,
Про минуле і про теперішнє,
Як було усе, без прикрас...
Під захмареним небом вересня
Наші весни змиває час.