хочу щоб зараз
в жовтневу днину
не боліло так сильно
хоча б хвилину.
чорт. як голками в спину.
лялька-вуду або
можливо ще гірше
в голові клятий грім
усе голосніше
не правда, я не сильніша.
згадати про щось?
наприклад про море.
у ньому тонути
хібащо. про гори?
шукати у них безглузде amore?
нічого немає
що могло би забрати
подалі від дикого болю
волю,долю - усе
забираєш з собою,
а я далі читаю Сою,
пишу про свою паранойю
і залишаюсь живою
хоч і болить
значить не спить
значить можу любити
але тільки римовані дивні думки
яких
не спинити.