Загубила спокій в радощах від влади,
Ніби оп’яніла осінь в теплих днях.
І грибні дощі їй не звадили,
Роздавати золото в листках.
В почуттях п’яніли люди з нею,
Кров бентежить сонячним теплом.
Манить осінь дивом яблуневим,
Листопад зустріти за селом.
Там, де молодість полями мандрувала,
Золотиться щедрий урожай.
Онучата там своїх пісень співають,
Радість надихає рідний край.
Зріє день осінній на осонні,
Звістку всім розносить у листках.
І тримає погляд у полоні,
Осінь у коханні і в серцях.