Наркотик

Прокопенко Юрий
Ти – мій наркотик, що іще сказати?
Без тебе світ безрадісно німий,
Без тебе день посаджений за грати
І все довкола в хованках зими.

Ти – мій наркотик, поклик одкровення,
Безсонна ніч, фантазій зорепад.
Всепоглинаюче моє натхнення,
По склу непосидючий променад!

Ти – мій наркотик, бо за кожну дозу
Я ладен зірку голіруч схопить.
Стерпіти все, перебороти грози,
Продовжити у ейфорії мить.

Ти – мій наркотик, віяння небесне,
Я гори розведу, лишень озвись!
Пройду вогонь, дороги перехресні
І розфарбую марення колись!

Ти – мій наркотик і даєш наснагу,
Так радісно у серці й на душі. 
Я йду до тебе втамувати спрагу,
Живу теплом, що лине звідусіль…

19:35, 22.11.2010 рік.