Завтра

Словолюбка
А ми солоні, як море…
дихаємо спрагло, як мушлі,
хвилями ударів серця
розбиваємося вщент.
мої тонкі ментолові пальці
обпалюють крила метеликам
твоїх медових губ.
білий цукор тіла розчиняється
в зеленому чаї твоїх очей.
ніж(ність) грається
сонячними сплетіннями.
теплий пісок твоїх ранків
змішується з самотніми
кавовими зернами моїх ночей.
завтра буду дихати порожнечею,
спогадами і твоїми парфумами.
завтра буде багато солі і ран.
завтра ти не розбудиш мене
шумом хвиль закоханого серця.
завтра не захочу прокидатися.