моїй Ю.
я за тобою скучила, моя душко.
коротаючи дні до зустрічі, вештаюсь липнем.
де не йду, там баную. бо всюди без тебе душно.
ти солодка. від твоїх дотиків шкіра липне.
бо ділити на двох гребінець, зубну щітку, ліжко,
прокидатись в обіймах, вилазити з нір депресій,
цілуватись на фестах, за руки в трамваях, пішки,
в універі, на лекціях, страйках, боятись сесій...
ти годуєш мене морозивом, я тебе пивом.
ти мені оберемок конвалій, а я - сережки.
ти вимолюєш з мене біль, божевільно красива,
я знимкую тебе і млію від твого "сердешко".
ти розчісуєш моє волосся, ним бавишся, гладиш
і занурюєш пальці, лице, кажеш: "буду трояндами
в нім." на стежки твоїх долонь я показую: "бачиш,
там завжди буду я, моя душко. анапестами. ямбами."