Примарні знаки
Отож, не треба, зупиниться, досить...
Коханий мій, не можу більше так...
У мою стелю б’є краплиной осінь,
А Вам здавалось ніби то був знак.
А Ви шукали рози у паперах,
Та залишки парфумів на руках,
Або питали "Гей, моя гетера,
Моя кохана, мабуть, то є знак?
Чому стоїть машина на узбіччі,
Чому червоне одягла вбрання,
До чого фарба знову на обличчі?
То макіяж! Кохана, ти смішна!
Коханий мій, розглянувши питання,
Я сенс не бачу в наших почуттях.
Йди геть на схід, плекаючи кохання,
Кохання, що не має вороття.
Ложные знаки
Ну что ж, не нужно, хватит право, бросим...
Любимый мой, не стоит больше так.
В мою обитель бьет дождями осень,
А вам казалось, будто это знак.
А вы искали розы по карманам
И запахи парфюмов на руках,
И вопрошали: "Эй, моя путана,
Любимая, а ,может, это знак?
Чья там стоит машина под окошком,
Зачем надела красное белье,
Сотри с лица косметики немножко...
Ну для кого все это, е мое?"
Любимый мой, принять ваши желания
Я не могу, они мне не важны...
Идите в сад любить свои страдания
И чувства те, что больше не нужны.