Вільний переклад з російської:
«Пленяясь то грустью, то смехом, то плачем...»
Жанна Безкорсая.
http://www.stihi.ru/2011/10/25/2008
Слово ні з ким не хотіло змагатись,
Лиш тихим бажало зітхнути дощем,
Та раптом у вир почало пориватись,
Зринати як сонце... і зватись віршем,
Гойдати дитину, дивитись на вбивцю,
У хмарах притулок знайти дотемна,
Укутати землю в Святу плащаницю,
І душі любов’ю скропити сповна...
У відповідь темній чи світлій печалі,
Прокинулось наче весняний струмок,
Чужими стежками полинуло далі,
З бажанням розпутати долі клубок.
Йому не хотілось, а все ж залишилось,
З душею дитини... з мечем... прохачем...
Впліталось у ритми і хвилями билось,
В полоні печалі і сміху з плачем....
28.10.2011