Ненька Україна,
друга моя мати.
Як же не любити,
як же не кохати?
Прийняла в обiйми
доньку - росiянку,
Обiгрiла сонячно,
годувала зранку.
Вишня та черешня,
яблука та слива,
"Їж моя дитино,
та зростай щаслива".
Батько - українець,
мати-росiянка,
Ти така вродлива,
дiвчинка-панянка.
Он брати тополi
захистять вiд спеки,
Бiля твоїй хати
вь"ють гнiздо лелеки.
Червона калина -
це твое намисто.
Та вплела у коси
чарiвний любисток.
Все , що є навколо-
це моя країна,
Я тебе кохаю
люба Україна! (Начало стиха на русском языке.) http://www.stihi.ru/2011/11/01/9045