Вільний переклад з російської:
«Словно эха исток». Жанна Безкорсая.
http://www.stihi.ru/2011/10/18/3479
Ще у домі чиїмсь голубе життєрадісне літо,
А у когось квитки уже в інші далекі міста,
Може й я невпопад, шлю навздогін поета привіти?
Неспроста ці думки... не туди – тягнуть плечі літа...
Чим же душу мою, так минулі часи обпалили,
Чим прожиті літа очорнили добра пантеон,
По верцадлах яких мої очі роками бродили?
Срібло терли не те... а у серця – святковий ще тон...
Як і де зберегти недотлілий шматок доброти,
Розпитати в кого, що нам власне від долі потрібно?
Безпорадне перо... і отрути в словах не знайти...
Сенс відлунням звучить, але він незбагненний дослівно...
03.11.2011