Мелодія кохання знов
звучить,
В ранковій мглі, що відступа
несміло,
Так любо спати в тебе
на плечі,
Тепло твоє відчувши своїм
тілом.
Від цього лиш міцніше
почуття,
Так хороше з тобою,
як ніколи,
Я чую серденька твого
биття,
Моє кохання,любий мій
Миколо!
Прокинувшись в обіймах, як
завжди,
Та привітавшись палким
поцілунком,
Я славлю Бога, що в мене
є ТИ,
І вдячна долі за її
дарунки!