Якось раз Карабас Барабас
В перший клас попросився до нас:
- Зрозумiйте, - казав вiн, нiколи
Не ходив я ще вчитись до школи
Я не слухався маму iз татом,
В синiм морi бродив я пiратом,
Та скажу щиру правду вам, дiти,
Завжди потяг я мав до освiти
От якби я навчився читати,
То чи став би я в морi блукати?
А коли ще й писати навчуся,
То змiнюся, одразу змiнюся
Стану лагiдним, щирим i нiжним,
Злiсть розтане немов снiг торiшнiй
Не життя менi буде, а казка...
Запишiть мене в школу, будь ласка!
Ось прокинуся я рано вранці,
Поскладаю книжки всі до ранця,
Одягнусь,розчешу бороду
І,нарешті, до школи піду!