Ну как нам без иллюзий жить?
Смеяться, петь, любить, ходить...
Мы помечтаем вечерком,
Ну так, немного, обо всём...
Становится душе теплее,
День, как будь-то бы светлее,
Не так уже сердце болит,
И разум меньше нам твердит...
Что в жизни всё у нас не так,
"Что пуст подвал... забит чердак...
Что непосилен ноши груз...
Обидно.. развалился наш Союз..."
Мы все в иллюзиях живём...
Наверно с ней мы, и помрём....
Отклик на "Ой как жили б без иллюзии?"
Вем Моргун Смирнов-Джалалий
http://www.stihi.ru/2011/11/11/1683
Спасибо Петру за перевод
http://www.stihi.ru/avtor/golubkov44
НУ, ЯК НАМ БЕЗ ІЛЮЗІЙ ЖИТИ? (вільний переклад П.Голубкова)
Ну, як нам без ілюзій жити?
Сміятися, співати, і любити...
Ми ввечері помрієм, Бог дасе,
Так, небагато, та про все...
І нашим душам вмить стає тепліше,
І день уже, немовби, став світліше,
І серце вже не так вже і болить,
І розум менше, нібито, твердить:
Що у житті у нас не той уже багаж,
Горище повне, а підвал порожній...
Що не по силах ноші вже вантаж...
Жаль, що Союз наш розвалився остаточно...
Отак, в ілюзіях ми всі і живемо ...
Напевно з ними ми вже, друзі, й помремо...