Я подарую тобі світи.
Оксамитові дні і зоряні ночі.
Я так хочу, щоб знала ти,
Як кохаю твої ніжно люблячі очі.
І відчую я подих твій,
Він озветься до мене журбою
У полоні тремтячих вій,
Що повінчані туги журбою.
Ти не плач, що тоді не прийшов.
Не тужи що в сні не явився.
До серця твого я путь віднайшов
І за долю нашу з тобою молився.
Ти щастя моє і журба,
Що злилися коханні єдинім,
Ти скарбниця любові й добра.
Ніби птах в піднебессі безкраїм і синім