Про Ваню

Наталия Вербицкая
Цілий день нудьгує Ваня
У кімнаті на дивані,
Мружить сонні очі,
Робити не хоче...

А тут жінка повернулась
Втомлена, ніяка
І з порога до Івана:
- Що, лежиш, валяка ?!

А Іван розплющив око,
Позіхнув  та й каже:
- Звідкіля у тебе, Галю,
Звички такі вражі?

Потягнувся, босі ноги
Простягнув додолу:
- Ну, ніякої поваги
До мужського полу...

Де взялись такі манери ? –
Ніяк не утну.
А хто б оце замість мене
Пішов на війну?

Уяви: Летять гармати
Стрілянина, бій...
А як я буду воювати,
Як я втомлений такий ?!









Із